Аналітики веб-ресурсу Dune Analytics з'ясували, що більшість учасників аірдропів продають монети і не беруть участі в децентралізації проєкту
Роздача токенів (airdrop) вигідна для ініціаторів лише з маркетингового погляду. Такого висновку дійшли аналітики Dune Analytics, які вивчили ончейн-стастику перерозподілу токенів.
Як з'ясували експерти, більшість учасників аірдропів (airdrop) продають токени, щойно випаде така можливість. Лише деякі гаманці утримують токени і ще менше використовують їх для участі в голосуваннях щодо розвитку проєктів. Наприклад, майже 98% гаманців, які отримали токен UNI у рамках airdrop від Uniswap, жодним чином не брали участі в розвитку проекту. Близько 93% і зовсім розпродали токен незабаром після його отримання.
Схожий патерн помічений і в інших криптовалютних проєктів, які роздавали токени. Понад 92% гаманців-учасників airdrop від 1inch розпродали токени, у Hop Protocol майже 62%, а у Ethereum Name Service - 76%.
Експерти вважають, що роздача токенів ніяк не допомагає проектам децентралізувати систему управління. Криптовалютна спільнота схильна позбуватися "безкоштовних грошей" у пошуках швидкої наживи. З фінансового погляду така стратегія, найчастіше, помилкова, зазначили аналітики. Як стверджують у Dune Analytics, тільки великі інвестори схильні зберігати токени, оскільки вони зацікавлені в управлінні проєктами і володіють достатнім для цього капіталом.
Загалом можна виділити п'ять основних видів airdrop'ів. Вони розрізняються за умовами участі та обставинами проведення. Є звичайний airdrop, баунті, обмежений і airdrop для аудиторії.
Фінансова вигода від участі в аїрдпропах безпосередньо залежить від кількості роздач, у яких взяв участь користувач, а також обсягу винагороди і вартості токенів проєкту. У середньому, з однієї роздачі можна отримати від кількох доларів, до кількох десятків.
На бичому ринку, як правило, більше можливостей для заробітку, зокрема, за рахунок можливого зростання вартості отриманої криптовалюти. Однак розглядати аірдропи як основне джерело доходу навряд чи має сенс. Навіть у період повені ринку пропозиціями про роздачі, отриманого обсягу монет навряд чи буде достатньо для життя.
Роздача токенів (airdrop) вигідна для ініціаторів лише з маркетингового погляду. Такого висновку дійшли аналітики Dune Analytics, які вивчили ончейн-стастику перерозподілу токенів.
Як з'ясували експерти, більшість учасників аірдропів (airdrop) продають токени, щойно випаде така можливість. Лише деякі гаманці утримують токени і ще менше використовують їх для участі в голосуваннях щодо розвитку проєктів. Наприклад, майже 98% гаманців, які отримали токен UNI у рамках airdrop від Uniswap, жодним чином не брали участі в розвитку проекту. Близько 93% і зовсім розпродали токен незабаром після його отримання.
Схожий патерн помічений і в інших криптовалютних проєктів, які роздавали токени. Понад 92% гаманців-учасників airdrop від 1inch розпродали токени, у Hop Protocol майже 62%, а у Ethereum Name Service - 76%.
Експерти вважають, що роздача токенів ніяк не допомагає проектам децентралізувати систему управління. Криптовалютна спільнота схильна позбуватися "безкоштовних грошей" у пошуках швидкої наживи. З фінансового погляду така стратегія, найчастіше, помилкова, зазначили аналітики. Як стверджують у Dune Analytics, тільки великі інвестори схильні зберігати токени, оскільки вони зацікавлені в управлінні проєктами і володіють достатнім для цього капіталом.
Загалом можна виділити п'ять основних видів airdrop'ів. Вони розрізняються за умовами участі та обставинами проведення. Є звичайний airdrop, баунті, обмежений і airdrop для аудиторії.
Фінансова вигода від участі в аїрдпропах безпосередньо залежить від кількості роздач, у яких взяв участь користувач, а також обсягу винагороди і вартості токенів проєкту. У середньому, з однієї роздачі можна отримати від кількох доларів, до кількох десятків.
На бичому ринку, як правило, більше можливостей для заробітку, зокрема, за рахунок можливого зростання вартості отриманої криптовалюти. Однак розглядати аірдропи як основне джерело доходу навряд чи має сенс. Навіть у період повені ринку пропозиціями про роздачі, отриманого обсягу монет навряд чи буде достатньо для життя.
