Раніше люди розплачувалися один з одним золотом і сріблом, але їх важко транспортувати і ділити на частини.
Потім було винайдено паперові гроші. Вони були прив'язані до золота, що зберігається в банку. Їх було легко зберігати і транспортувати.
Банки видавали більше паперових грошей, ніж було золота в їхніх сховищах. Вони запровадили т.зв. "часткове резервування", тобто фактично почали робити гроші. Але час від часу банки лопалися (зазнавали банкрутства) через паніку і наплив вкладників, які намагалися повернути свої гроші.
Потім з'явилися центральні банки. Вони стали кредиторами останньої інстанції. Таким чином, "набіги" вкладників, які намагаються забрати свої депозити, були пом'якшені іншими банками, що гарантують депозити один одного через центральний банк. Але ризик краху банків унаслідок "набігу" вкладників не було знижено. І, хоча частота таких "набігів" була зменшена, але їхній вплив зріс. Зрештою, банки так і залишалися здебільшого неплатоспроможними в цій схемі "часткового резервування".
Банки все одно залишалися в небезпеці. Але тепер, якщо в одного банку виникали серйозні проблеми, то вони поширювалися на всі інші банки. Уряди повинні були втрутитися в ситуацію, щоб врятувати їх.
Зв'язки між фінансовою системою і золотом було розірвано 1971 року, коли [Річард] Ніксон (президент США в 1969-1974 роках - С. Б.) вирішив, що долар США більше не буде забезпечений фіксованою кількістю золота. Це тільки поглибило проблему, тому що тепер фактично не було межі для кількості паперових грошей, які могли б створювати банки.
З цього моменту всі гроші перетворилися на кредит. Гроші перестали підтримуватися активами. Коли ви берете кредит, гроші створюються і надаються вам. Банки очікують, що ці свіжоспечені гроші будуть повернуті їм з відсотками. Зрозуміло, банки повинні підтримувати встановлені резерви. Але ці резерви здебільшого складаються з таких самих кредитних грошей і вони набагато менші, ніж видані кредити.
Це призвело до вибухового зростання грошової маси. У 2006 році Федеральна резервна система США припинила надавати звітність щодо М3 (грошової маси - С.Б.). Але ЄЦБ (Європейський центробанк) нині повідомляє про щорічне збільшення пропозиції євро приблизно на 5%.
Це призводить до щорічного зростання цін. Зростання цін дещо нижче, ніж збільшення грошової маси. Це пов'язано з підвищенням продуктивності. Суспільство весь час виробляє речі краще і дешевше. Таким чином, якби нові гроші не створювалися, очікувалося б щорічне зниження цін. Те, що відбувається насправді (зростання цін - С.Б.), - це ефект створення нових грошей.
У результаті з'являється інфляція на рівні 2% (у США - С.Б.).
Банки виявили, що вони можуть відбирати в людей кошти в розмірі збільшення продуктивності праці + 2% на рік, без скарг з їхнього боку. Нині вони збільшують грошову масу на 5% на рік, повертаючи собі ці гроші у вигляді відсотків.
Крім цього підступного податку, банки тримають усе суспільство в заручниках кожні кілька років. У разі фінансової кризи банки потребують допомоги або (банківська) система завалиться.
Крім цих проблем банки й уряди нині прагнуть позбутися готівки. Це означало б, що будь-які дві вільні людини не зможуть обмінятися грошима без посередництва банку. Якщо ви вважаєте, що укладати угоди з іншими людьми - це фундаментальне право, то це має вас налякати.
Відсутність надійних грошей лежала в основі проблеми. Ми були змушені платити паперові гроші, тому що не було хороших альтернатив. Золото і срібло залишаються складними у використанні.
Коли намагалися запустити приватну валюту, підтримувану дорогоцінними металами (Liberty dollar), цю ініціативу було припинено, оскільки вона нібито підривала валютну систему США. Мабуть, грошова альтернатива могла б процвітати тільки тоді, коли вона була б запущена "з нізвідки", і не мала б єдиного центру відмови.
Потрібна була електронна система готівки з одноранговим доступом. Це саме те, що Сатоші Накамото описав у 2008 році. Це була відповідь на всі описані вище проблеми. Саме тому він супроводив перший блок Genesis текстом: "The Times 03/Jan/2009 Chancellor on brink of second bailout for banks" ("The Times 3 січня 2009: Канцлер готує другу допомогу банкам"). Біткойн мав стати альтернативою нашій нинішній фінансовій системі.
Отже, якщо ви виявите, що скрупульозно перевіряєте ціну криптовалюти, або загрузли в дискусіях про "один істинний біткоїн", або постійно запитуєте, яку криптовалюту купувати, будь ласка, принаймні не забувайте про головне.
Ми тут, щоб виправити фінансову систему.
Потім було винайдено паперові гроші. Вони були прив'язані до золота, що зберігається в банку. Їх було легко зберігати і транспортувати.
Банки видавали більше паперових грошей, ніж було золота в їхніх сховищах. Вони запровадили т.зв. "часткове резервування", тобто фактично почали робити гроші. Але час від часу банки лопалися (зазнавали банкрутства) через паніку і наплив вкладників, які намагалися повернути свої гроші.
Потім з'явилися центральні банки. Вони стали кредиторами останньої інстанції. Таким чином, "набіги" вкладників, які намагаються забрати свої депозити, були пом'якшені іншими банками, що гарантують депозити один одного через центральний банк. Але ризик краху банків унаслідок "набігу" вкладників не було знижено. І, хоча частота таких "набігів" була зменшена, але їхній вплив зріс. Зрештою, банки так і залишалися здебільшого неплатоспроможними в цій схемі "часткового резервування".
Банки все одно залишалися в небезпеці. Але тепер, якщо в одного банку виникали серйозні проблеми, то вони поширювалися на всі інші банки. Уряди повинні були втрутитися в ситуацію, щоб врятувати їх.
Зв'язки між фінансовою системою і золотом було розірвано 1971 року, коли [Річард] Ніксон (президент США в 1969-1974 роках - С. Б.) вирішив, що долар США більше не буде забезпечений фіксованою кількістю золота. Це тільки поглибило проблему, тому що тепер фактично не було межі для кількості паперових грошей, які могли б створювати банки.
З цього моменту всі гроші перетворилися на кредит. Гроші перестали підтримуватися активами. Коли ви берете кредит, гроші створюються і надаються вам. Банки очікують, що ці свіжоспечені гроші будуть повернуті їм з відсотками. Зрозуміло, банки повинні підтримувати встановлені резерви. Але ці резерви здебільшого складаються з таких самих кредитних грошей і вони набагато менші, ніж видані кредити.
Це призвело до вибухового зростання грошової маси. У 2006 році Федеральна резервна система США припинила надавати звітність щодо М3 (грошової маси - С.Б.). Але ЄЦБ (Європейський центробанк) нині повідомляє про щорічне збільшення пропозиції євро приблизно на 5%.
Це призводить до щорічного зростання цін. Зростання цін дещо нижче, ніж збільшення грошової маси. Це пов'язано з підвищенням продуктивності. Суспільство весь час виробляє речі краще і дешевше. Таким чином, якби нові гроші не створювалися, очікувалося б щорічне зниження цін. Те, що відбувається насправді (зростання цін - С.Б.), - це ефект створення нових грошей.
У результаті з'являється інфляція на рівні 2% (у США - С.Б.).
Банки виявили, що вони можуть відбирати в людей кошти в розмірі збільшення продуктивності праці + 2% на рік, без скарг з їхнього боку. Нині вони збільшують грошову масу на 5% на рік, повертаючи собі ці гроші у вигляді відсотків.
Крім цього підступного податку, банки тримають усе суспільство в заручниках кожні кілька років. У разі фінансової кризи банки потребують допомоги або (банківська) система завалиться.
Крім цих проблем банки й уряди нині прагнуть позбутися готівки. Це означало б, що будь-які дві вільні людини не зможуть обмінятися грошима без посередництва банку. Якщо ви вважаєте, що укладати угоди з іншими людьми - це фундаментальне право, то це має вас налякати.
Відсутність надійних грошей лежала в основі проблеми. Ми були змушені платити паперові гроші, тому що не було хороших альтернатив. Золото і срібло залишаються складними у використанні.
Коли намагалися запустити приватну валюту, підтримувану дорогоцінними металами (Liberty dollar), цю ініціативу було припинено, оскільки вона нібито підривала валютну систему США. Мабуть, грошова альтернатива могла б процвітати тільки тоді, коли вона була б запущена "з нізвідки", і не мала б єдиного центру відмови.
Потрібна була електронна система готівки з одноранговим доступом. Це саме те, що Сатоші Накамото описав у 2008 році. Це була відповідь на всі описані вище проблеми. Саме тому він супроводив перший блок Genesis текстом: "The Times 03/Jan/2009 Chancellor on brink of second bailout for banks" ("The Times 3 січня 2009: Канцлер готує другу допомогу банкам"). Біткойн мав стати альтернативою нашій нинішній фінансовій системі.
Отже, якщо ви виявите, що скрупульозно перевіряєте ціну криптовалюти, або загрузли в дискусіях про "один істинний біткоїн", або постійно запитуєте, яку криптовалюту купувати, будь ласка, принаймні не забувайте про головне.
Ми тут, щоб виправити фінансову систему.
